Сайт сільради

Є в мене хороша знайома, яка розповіла мені на одному форумі про сайт сільради, що є і працює, але з певними проблемами. Це нормально: як тільки в вас щось починає працювати, з'являються проблеми. А вирішення проблем називається розвитком. От про розвиток сайту я і хочу сказати, що знаю. Тій знайомій, а також іншим, хто проблемою цікавиться.

Гугль-диск

Обговорювали з колегами особливості створення сайтів для сільрад чи райрад і помітили одну цілком природну загальну рису: великі переліки документів на кшталт протоколів чи рішень. Розташовувати їх у якості текстів на сторінках блогу або у повідомленнях технічно можливо, але дуже незручно. Краще використати Гугль-диск.

Конкуренти чи партнери?

Це ось про що: http://www.adme.ru/tvorchestvo-pisateli/70-besplatnyh-onlajn-bibliotek-872410/

Не пишу нічого у якості комента, то треба бачити.

Хоча додати щось можна: http://izbornyk.org.ua/
 

Читацька конференція

У попередній публікації (див. Соціальний капітал) йшлося про нове, дуже важливе поняття, а може й практичний напрямок чи спосіб мислення сучасного бібліотекаря. Втім, питання складне, потребує обговорення. Можливо, в форматі читацької конференції, представленої в декількох бібліотекарських форумах. А можливо... От про це і поговоримо тут і зараз. Але спочатку про робочу термінологію.

Соціальний капітал

Прочитав цікаву книжку. Про соціальний капітал і різні обставини навкруг того питання. Книжка тут: https://www.facebook.com/groups/111801352488844/186576288344683/

А поки читав, знайшов ще декілька дотичних теми матеріалів:

Рекомендаційна бібліографія

Мабуть, ви вже чули цей термін. Він відносно новий, але ті, хто слідкує саме за новинами, про нього безперечно знають.

Тепер, завдяки пані Людмилі Глазуновій , за що їй велика подяка, ми можемо про цю форму роботи бібліотекаря набагато більше: http://www.slideshare.net/Milaglazunova/ss-54232142

Між іншим, переглядаючи презентацію, я подумав, що цей інформаційний засіб (рекомендаційної бібліографії!) не так часто можна побачити у бібліотечному середовищі. Ні, коли великі заходи - конференції, наради чи вебінари, то там, звісно, зазвичай використовують саме презентації. А от у повсякденній роботі? Треба буде про це подумати.

Урочистості з нагоди ювілею

Так, вже два місяці цьому проекту. Несерйозно? А ви знаєте, яка то гігантська дистанція для немовляти!

Так от, напередодні цієї славної дати я замислився стосовно підсумків: досягнень і  невдач чи проблем проекту. Результат тих міркувань записав, але не виклав відразу у блозі та на форумі, а звернувся з листом приватно до тих людей, які знаються на бібліотечній справі краще за мене. Хотілося підкріпити власну думку ще й досвідом тих людей. Ось цей лист:

Маленька порада

Ті, хто працює з постами на сторінках Фейсбуку, часто-густо гублять цікаві повідомлення. От пам'ятаю, що була цікава інформація на цю тему, а де вона...

Так, сторінки щодня дають по декілька постів і те, що ти забув для себе позначити як цікаве, таке, що пригодиться у майбутньому, зникає у тому інформаційному вирі дуже скоро. Чи можна цьому якось запобігти? Так, способів безліч, розглянемо один.

Ігнор 100%. Частина 2

Перша частина, як хто не читав, знаходиться тут:  http://bibrc.blogspot.com/2015/06/100.html
Йдеться про абсолютну пасивність бібліотекарів стосовно участі в роботі форуму, названу автором жаргонним словом Ігнор.

За той час, що минув, з'явилось нове розуміння проблеми, тому перелік обставин, що могли бути причинами Ігнору тепер може бути поширений. Але саме поширений, бо загальна структура переліку причин видається прийнятною, а ті конкретні причини, що вже наведені у першій частині матеріалу, виглядають як і раніше вартими уваги чи ймовірними.

Про одну лекцію

... що її я переглянув на Ютюбі завдяки пані Ользі Романюк з Київських бібліотекарів ( https://m.facebook.com/groups/156317151100664 ). Як ви тої лекції ще не бачили, то дуже раджу переглянути, матеріал дуже цікавий, хоча в мене є до нього певні запитання. А який сенс читати самі запитання без попереднього перегляду лекції?

Блогер - журналіст?

Я думаю, що почасти. Тобто, він має бачити, що відбувається в світі ЗМІ, про що говорять, над чим замислюються жцрналісти справжні.

От в поміч:  http://internet-journalism.blogspot.com/

Але формат того блогу - дуже, дуже спартанський. В цьому сенсі вчитись краще в інших містах.

Як справи, Маніфест?

Бібліотечна асоціація прийняла маніфест.
І, як можна подумати, взялась його виконувати. Чи не взялась?

Людмила Трачук: теорія і практика

Назва, я розумію, дещо незвична, але зараз розповім.

Пані Катерина порадила цікаву статтю - саме пані Людмили Трачук. Ось та стаття в нашій групі, дуже раджу глянути:
ttps://www.facebook.com/groups/111801352488844/127858104216502/

Карпатський сайтобудівник

А. Об'ява

Для розміщення на бібліотечних сайтах та у друкованому виді.

Шановні друзі,
проект "Бібліотека райцентру", Великоберезнянська і Рахівська бібліотеки запрошують вас взяти участь в проекті "Карпатський сайтобудівник".

Коменти у Blogger

Blogger - чудова платформа для роботи з інформацією. Зручна, проста, надійна.

Але...

Гроно

Науково-методичне. Ціла добірка матеріалів, що надають нашому проекту міцного фундаменту з точки зору його наукового обгрунтування.

Офіційний сайт

До цього терміну вже всі звикли, але що це таке?

Інтуітивно: інтернет-об'єкт, що створений і підтримується під контролем адміністрації.

Юридично: інтернет-об'єкт, створення і експлуатація якого визначені певними методичними та організаційними документами, затвердженими у встановленому порядку.

На сайті Мінкульту Положення про жоден сайт нема. Як і наказу чи розпорядження. Ані про офіційний (чи ще якийсь) сайт самого міністерства, ані про сайт бібліотеки як одного з основних, базових підрозділів системи закладів культури. Відтак можемо покладатись на визначення інтуітивне.

Практична вправа

... з контакт-менеджменту. А що, є такий? На додаток, скажімо, до тайм-менеджменту і контент-менеджменту з якими ми маємо справу постійно?

Чесно кажучи, я не знав. Власне, це словосполучення я придумав, щоб позначити те, про що йдеться у цій вправі. Потім запитався у Гугля і з'ясувалося, що є такий термін, використовується. Тільки, мабуть, там йдеться про дещо інші речі, але в рамках нашого проекту ми можемо запровадити власне трактування, чому ні?

До діла.

Путівник

Обговорюючи з різними людьми ідею цього блогу, я зрозумів, що вона потребує  ще одного викладення чи окреслення. Мовою, ближчою до стандартів, прийнятих в системі освіти. Зрозуміло, йдеться не про навчальну програму з розбивкою на теми і закріпленням за ними певної кількості лекційних, семінарських чи практичних занять. Але чогось подібного. Бо йдеться ж саме про навчання, набуття нових вмінь, осмислення і освоення нових моделей професійної діяльності. Блог у цьому сенсі є навчальним інструментом. Інформаційною базою, комунікаційним майданчиком, але саме для навчального процесу.

Список пані Катерини

Не знаєте пані Катерину? А Бібліопортал? То це вона там порядкує. А познайомитись з нею ближче можна в нашій дискусійній групі - це те, що позначено в меню як Дискусія. Але що ж то за список? Ось він (номери не рейтингові, для зручності обговорення):

А рідна область?

Дуже поважна людина підказала оці дві адреси:

http://www.reglibrary.mk.ua/ та http://www.myklibsystem.tk/

То обласна і районна ЦБС. На обласну написав, бо там була адреса, а районна адреси не мала, натомість...

http://stepivskabf.blogspot.com/   http://olshanskabf.blogspot.com/

http://radsadivskabf.blogspot.com/   http://yluanivskabf.blogspot.com/

Так, блоги сільских бібліотек. Але хто їх робив і з якою метою?

Ні, це не очевидно.

Можливо то офіційні блоги, мета яких дати загальне уявлення про бібліотеку. А можливо спеціалізовані. Тоді їх завдання в тому, щоб підтримати й оформити спільну діяльність членів спільноти.

І чи можуть бібліотекарі в тих селах створити ще пару-трійку блогів? Для фермерського клубу, для студії юних тромбоністів або й для сільського голови в підтримку процесу централізації, чи де-... Ну, то його справа, але запустити блог і наповнити його саме цільовою інформацією бібліотекар може?

---

На сайті районної ЦБС поштової (Е-мейл) адреси не було, а була ота клята капча зворотнього зв'язку. Вона завжди знаходить в тому, що ти написав, помилку і відправляє тебе до біса. Ні, можна вправлятись далі...

Ширше коло

.. учасників проекту. Бо щось діло не йде. Бібліотекарі мовчать як партизани. А люди ж професійно розмовляти вміють. І писати. Комунікація - то суттєва частина їх професії, вони не бухгалтери чи, скажімо, геологи, які і мають бути трохи відлюдьковаті, мовчазні.

Про один блог

Ось про цей: https://libinnovate.wordpress.com/2014/05/28/%d0%b4%d1%8f%d0%ba%d1%83%d1%8e-%d0%b7%d0%b0-%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%b3%d1%83-%d1%82%d0%b0-%d1%81%d0%bf%d1%96%d0%bb%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f/#comments

Я так зрадів, коли його знайшов, поставив лайк (здивувався, що перший), аж тоді побачив, що блог закритий рік тому. Сподіваюсь, то був крок тимчасовий, ми тут про це поговоримо і той блог поновимо, хоча і в новій якості. Я буду пропонувати кластер - це я знаю точно, але аргументацію треба зібрати.

Приклад з життя

Ось звіт про заходи, що проводили харків'яни: http://korolenko.kharkov.com/fond/e-government.html

Відрізняється від більшості Інтернет-звітів, що ми їх тут бачили, тим, що до кожної серії фоток додато текст з програмою. І наскільки вища інформативність!

Втім, до діалогу справа не дійшла.

Там же згаданий вільний мікрофон, а про що йшла мова?

Та й власне навчальну програму, звісно, не всі сприйняли відразу й повністю. І ті, хто брав участь, повернуться до своїх колег - а в тих свої запитання, чи на всі буде відповідь?

Так, потрібна згадка про дискусійну групу Фейсбук, в якій і вільний мікрофон, і зручний режим доступу (не треба кудись їхати, працюєш з інформацією у вільну годину), і радикально ширша аудиторія. Бо в ній і тренер, і його слухачі, і їх колеги й керівники, і керівники керівників впритул до найвищих посад, що до обговорюваних питань мають відношення.

Це можна назвати Е-урядуванням у бібліотечній галузі? Ні, не в наданні послуг, а в підвищенні кваліфікації персоналу і напрацюванні нових форм роботи галузі?

Ігнор 100%. Частина 1

Минув тиждень. З того моменту, як я запросив дуже багато різних людей подивитись на цю базу, подумати і сказати, що вони з цього приводу думають.

Подивилось багато (див. http://bibrc.blogspot.com/2015/06/blog-post_22.html ). Десть до п'яти чоловік приватно висловили підтримку проекту, оцінивши його як цікавий. Але Бібліотека дружно проігнорувала головне: запрошення до діалогу, пропозицію обговорення моделей чи стандартів, патернів професійної діяльності. Чому?

Як з гостями?

Судіть самі:

90 переглядів 19 червня як максимум інтересу і в подальшому так само кілька десятків відвідин щодня. Зокрема 49, 23, 44, 30, 21, 12... І затухання інтересу. Без коментарів чи запитань.

І що маємо тут побачити? Підтвердження зробленого раніше спостереження стосовно того, що бібліотекарі не схильні до діалогу. Подивились, десь до п'яти чоловік ввічливо сказали в приватному спілкуванні про те, що, мовляв, цікаво, цікаво...

Чи треба казати про те, що у дискусійній групі не додалось жодного члена і у тих формальних опитуваннях, що там є, жодної відповіді.

Це нормально? Мабуть так, бо рівень активності в Інтернет-спільнотах є не дуже високим. Звісно, як не брати різні жовті форуми чи рекламні акції з розпродажу. Але невисокий і повністю відсутній - то різні речі. Ну нічого, йдемо далі. Про це тут: http://bibrc.blogspot.com/2015/06/100.html

Запрошуєм гостей

Так, інформаційну базу зформовано, можна запрошувати бібліотекарів.

Вперед.

А кому цікаво, можна подивитись на дати розміщення публікацій і зробити певні оцінки трудоємності чи тривалості робіт, пов'язаних з формуванням тої бази. Звісно, то процес творчій, але приклад конкретний.

Запрошення піде у три черги. Спочатку ті, хто згаданий на сайті у розділі Інтернет. Далі учасники вебінару, про який в розділі Про проект. А потім вже і всі знайомі, що мають відношення до бібліотеки. Теж робота, потребує часу і певних зусиль.

Про проект. Додаток

Працюючи над текстом "Про проект", стикнувся з тим, що деякі моменти загального порядку треба було б розглянути додатково. Зокрема:

1. Розвиток

Розвиток - широка філософська категорія. Більше того, не можна не згадати, що розвиток є складовою української національної ідеї. А розвиток особистості, як взяти трохи вужче - то конкретний і дуже розгалужений розділ чи напрямок роботи багатьох психологів, які допомагають різним людям осмислити своє життя, побачити перспективи, вирішити, даруйте, в чому ж полягає сенс того життя.

З чого почати?

Зі структури - однозначно.

Маєш структуру сторінок, то вже далі можна нарощувати м'язи. Інформаційні.