Назва, я розумію, дещо незвична, але зараз розповім.
Пані Катерина порадила цікаву статтю - саме пані Людмили Трачук. Ось та стаття в нашій групі, дуже раджу глянути:
ttps://www.facebook.com/groups/111801352488844/127858104216502/
Частина І Пошукова
Стаття дуже для нас вчасна і так же добре було б нам з її авторкою поговорити тут про справи районки. Але... У Фейсбуці її нема. Є, щоправда, у складі рідної кафедри, але кафедра, як водиться, не відповідає. Відповідає пошта:
Delivery to the following recipient failed permanently:
kafbibl@dkm.rv.ua
Technical details of permanent failure:
Google tried to deliver your message, but it was rejected by the server for the recipient domain dkm.rv.ua by mx.yandex.ru. [2a02:6b8::89].
The error that the other server returned was:
550 5.7.1 No such user!
----- Original message -----
Зрозуміло, так? Завкафедрою не користується поштою. Пошта окремим викладачам не належить по статусу. Як і акаунт Фейсбуку. Персональний блог? Так то ж досліджувачі блогів, а не їх створювачі, то різні поки що напрямки діяльності.
До речі, ті кафедри, на які електронні листи пройшли раніше, вони теж не відповіли. Не мають такої звички - відповідати незнайомим людям з будь яких питань. А може пошту просто не відкривають. Навіщо? Чого вони там не бачили - районних бібліотек?
Але пані Люмилу я майже знайшов, хоча про це пізніше.
Частина ІІ. Полемічна
Хоча й не полемічна, строго кажучи, бо автора ж нема тут біля нас. Ну то просто щось зацитуємо, спробуємо думки пані Людмили прикласти до ситуації в бібліотеці райцентру.
1. Бібліотекар має вміти...
1.1 Цитата
Змінюються і вимоги до бібліотекаря як професіонала: "сучасний бібліотекар повинен вміти написати повідомлення в блозі, виправити статтю у Вікіпедії, розмістити фотографії і відеоматеріали в Інтернеті, користуватися рекомендаційними сервісами — всім тим, що дає Веб 2.0" [6, с. 58].
1.2 Коментар
Ситуація з того момента, як була написана стаття, змінилась. І я думаю, що сьогодні бібліотекар вже має вміти блог створити. Ба більше: він має навчати практиці використання Інтернету, соціальних мереж в інтересах клієнтів (читачів). В тому числі і створенню блогів чи сайтів як одного з елементів тої практики.
2. Діалог
2.1 Цитата
Сукупність різних думок, викладених у коментарях до окремого посту, дає змогу сформулювати нове бачення новини, ідеї, події, проблеми, творчо її переосмислити.
Але надалі відзначається, що коментарі поодинокі.
І далі: За кількістю коментарів у цій групі виділяється блог "Библиотека
города n" (Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка м. Миколаєва): майже під кожним постом є кілька захоплених коментарів від дітей та їхніх батьків.
2.2 Коментар
Наявність діалогу є безумовним показником ефективності сайту, блогу, форуму. Поки що аналіз УкрНету в його бібліо-частині невтішний. В тому числі на так званих професійних форумах або й у нашій групі. Нема практики, звички до електронного діалогу.
Що адресує нас до дісциплінованості і слухняності, які, зрозуміло, є чудовими властивостями радянської людини, але цілком протилежними ініціативності і творчому запалу. Можна цьому навчати? Так, можна і треба. Практично. В професійних форумах. Є коменти - молодець, нема - батьків до школи. Так, школярства тут бути не може, тому це питання має вирішуватись не на рейках адміністративних, а Асоціацією, професійним громадським співтовариством. Тактично, поступово, на позитивних прикладах. Але цілеспрямовано І невпинно.
3. Чи винний блог?
3.1 Цитата
Зважаючи на це, можна було б погодитися з думкою одного з коментаторів до згаданого повідомлення у блозі "Пан бібліотекар", що "блоги бібліотек як спроба залучення користувачів-прихильників (бодай віртуальних) неефективні" [2], проте приклад блогу "Библиотека города n" показує протилежне. Він постійно оновлюється, пости коментуються дітьми та їхніми батьками, бібліотекарі оперативно відповідають на коментарі.
3.2 Коментар
Справа не в форматі блогу - сайту - форуму. Справа в послідовній і більш сучасній трактовці маркетингу. Не тільки як засобу дослідження аудиторі, а як
інструменту формування пакета послуг, орієнтованого на потреби суспільства. Не обмежуватись тим, що можемо, що на поверхні, а шукати можливість допомогти в тому, що конче потрібно людям тут і зараз. До чого тут бібліотека? А до всього.
4. Як подолати проблему?
4.1 Цитата
Але поки що і в методичних, і в неметодичних блогах пости коментують бібліотекарі, бо читачеві не цікава протокольна мова записів, звітні
повідомлення тощо. У блогах як спеціальних, так і публічних бібліотек їхні фахівці говорять переважно "іноземною" для читача мовою — зрозумілою лише їм самим. І перший же приклад цікавого блогу, написаного невимушеною, простою, позбавленою протокольності мовою, доводить, що, виявляється, читачі хочуть коментувати, цікавляться бібліотекою в Інтернеті, діти розповідають про неї своїм батькам та одноліткам, які також коментують пости. Отже, можна щось змінити, зробити блоги публічних і спеціальних бібліотек доступнішими, перетворити їх на засіб залучення нових користувачів до бібліотек.
З часом, на нашу думку, все більше відвідувачів братиме участь в обговоренні бібліотечних проблем, інновацій, заходів. Це може відбутися за умови, коли інформаційне наповнення блогу відповідатиме саме інформаційним потребам аудиторії. Тоді бібліотечний блог зможе стати маркетинговим інструментом бібліотеки, який дасть змогу знайти нового потенційного користувача.
4.2 Коментар
Мова без сумніву має бути стилістично вірною. Як діалог, то розмовна. Але то супутне питання. Основне: зміст спілкування, його підпорядкованість спільній діяльності. І відповідність того змісту чи мети діяльності корінним, природним, не привнесеним ззовні інтересам клієнта. Осмисленим, знов таки, спільно з бібліотекарем.
І нічого того не буде само-собою, автоматично. Нова якість блогів тільки відобразить нову якість роботи бібліотеки, коли і якщо та якість з'явиться. А її ще треба напрацювати, намалювати у своєму уявленні живо, конкретно, без незрозумілих термінів. Так, щоб ту нову якість побачив і зрозумів кожен бібліотекар, для свого робочого місця, а не взагалі.
Я особисто бачу лише один простий елемент: той бібліотекар майбутнього - завтрашнього, не комуністично захмарного - має вміти... Ну, що повторюватись. Пані Катерина і так згодна, а більш нікому не цікаво.
Частина ІІІ Епілог
Я знайшов блог пані Людмили. http://biblkafedra.blogspot.com/ Три роки там життя немає. Відтак і лист на Гугл+ великої надії не дає.
І тепер я ще більше хочу пані Людмилу побачити. Щоб ми разом здолали таки ту путь і одержали активний робочій блог. А потім показували його районним бібліотекарям. Як приклад. Ні, не в сенсі ідеалу, а саме як робочий приклад.
Пані Катерина порадила цікаву статтю - саме пані Людмили Трачук. Ось та стаття в нашій групі, дуже раджу глянути:
ttps://www.facebook.com/groups/111801352488844/127858104216502/
Частина І Пошукова
Стаття дуже для нас вчасна і так же добре було б нам з її авторкою поговорити тут про справи районки. Але... У Фейсбуці її нема. Є, щоправда, у складі рідної кафедри, але кафедра, як водиться, не відповідає. Відповідає пошта:
Delivery to the following recipient failed permanently:
kafbibl@dkm.rv.ua
Technical details of permanent failure:
Google tried to deliver your message, but it was rejected by the server for the recipient domain dkm.rv.ua by mx.yandex.ru. [2a02:6b8::89].
The error that the other server returned was:
550 5.7.1 No such user!
----- Original message -----
Зрозуміло, так? Завкафедрою не користується поштою. Пошта окремим викладачам не належить по статусу. Як і акаунт Фейсбуку. Персональний блог? Так то ж досліджувачі блогів, а не їх створювачі, то різні поки що напрямки діяльності.
До речі, ті кафедри, на які електронні листи пройшли раніше, вони теж не відповіли. Не мають такої звички - відповідати незнайомим людям з будь яких питань. А може пошту просто не відкривають. Навіщо? Чого вони там не бачили - районних бібліотек?
Але пані Люмилу я майже знайшов, хоча про це пізніше.
Частина ІІ. Полемічна
Хоча й не полемічна, строго кажучи, бо автора ж нема тут біля нас. Ну то просто щось зацитуємо, спробуємо думки пані Людмили прикласти до ситуації в бібліотеці райцентру.
1. Бібліотекар має вміти...
1.1 Цитата
Змінюються і вимоги до бібліотекаря як професіонала: "сучасний бібліотекар повинен вміти написати повідомлення в блозі, виправити статтю у Вікіпедії, розмістити фотографії і відеоматеріали в Інтернеті, користуватися рекомендаційними сервісами — всім тим, що дає Веб 2.0" [6, с. 58].
1.2 Коментар
Ситуація з того момента, як була написана стаття, змінилась. І я думаю, що сьогодні бібліотекар вже має вміти блог створити. Ба більше: він має навчати практиці використання Інтернету, соціальних мереж в інтересах клієнтів (читачів). В тому числі і створенню блогів чи сайтів як одного з елементів тої практики.
2. Діалог
2.1 Цитата
Сукупність різних думок, викладених у коментарях до окремого посту, дає змогу сформулювати нове бачення новини, ідеї, події, проблеми, творчо її переосмислити.
Але надалі відзначається, що коментарі поодинокі.
І далі: За кількістю коментарів у цій групі виділяється блог "Библиотека
города n" (Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка м. Миколаєва): майже під кожним постом є кілька захоплених коментарів від дітей та їхніх батьків.
2.2 Коментар
Наявність діалогу є безумовним показником ефективності сайту, блогу, форуму. Поки що аналіз УкрНету в його бібліо-частині невтішний. В тому числі на так званих професійних форумах або й у нашій групі. Нема практики, звички до електронного діалогу.
Що адресує нас до дісциплінованості і слухняності, які, зрозуміло, є чудовими властивостями радянської людини, але цілком протилежними ініціативності і творчому запалу. Можна цьому навчати? Так, можна і треба. Практично. В професійних форумах. Є коменти - молодець, нема - батьків до школи. Так, школярства тут бути не може, тому це питання має вирішуватись не на рейках адміністративних, а Асоціацією, професійним громадським співтовариством. Тактично, поступово, на позитивних прикладах. Але цілеспрямовано І невпинно.
3. Чи винний блог?
3.1 Цитата
Зважаючи на це, можна було б погодитися з думкою одного з коментаторів до згаданого повідомлення у блозі "Пан бібліотекар", що "блоги бібліотек як спроба залучення користувачів-прихильників (бодай віртуальних) неефективні" [2], проте приклад блогу "Библиотека города n" показує протилежне. Він постійно оновлюється, пости коментуються дітьми та їхніми батьками, бібліотекарі оперативно відповідають на коментарі.
3.2 Коментар
Справа не в форматі блогу - сайту - форуму. Справа в послідовній і більш сучасній трактовці маркетингу. Не тільки як засобу дослідження аудиторі, а як
інструменту формування пакета послуг, орієнтованого на потреби суспільства. Не обмежуватись тим, що можемо, що на поверхні, а шукати можливість допомогти в тому, що конче потрібно людям тут і зараз. До чого тут бібліотека? А до всього.
4. Як подолати проблему?
4.1 Цитата
Але поки що і в методичних, і в неметодичних блогах пости коментують бібліотекарі, бо читачеві не цікава протокольна мова записів, звітні
повідомлення тощо. У блогах як спеціальних, так і публічних бібліотек їхні фахівці говорять переважно "іноземною" для читача мовою — зрозумілою лише їм самим. І перший же приклад цікавого блогу, написаного невимушеною, простою, позбавленою протокольності мовою, доводить, що, виявляється, читачі хочуть коментувати, цікавляться бібліотекою в Інтернеті, діти розповідають про неї своїм батькам та одноліткам, які також коментують пости. Отже, можна щось змінити, зробити блоги публічних і спеціальних бібліотек доступнішими, перетворити їх на засіб залучення нових користувачів до бібліотек.
З часом, на нашу думку, все більше відвідувачів братиме участь в обговоренні бібліотечних проблем, інновацій, заходів. Це може відбутися за умови, коли інформаційне наповнення блогу відповідатиме саме інформаційним потребам аудиторії. Тоді бібліотечний блог зможе стати маркетинговим інструментом бібліотеки, який дасть змогу знайти нового потенційного користувача.
4.2 Коментар
Мова без сумніву має бути стилістично вірною. Як діалог, то розмовна. Але то супутне питання. Основне: зміст спілкування, його підпорядкованість спільній діяльності. І відповідність того змісту чи мети діяльності корінним, природним, не привнесеним ззовні інтересам клієнта. Осмисленим, знов таки, спільно з бібліотекарем.
І нічого того не буде само-собою, автоматично. Нова якість блогів тільки відобразить нову якість роботи бібліотеки, коли і якщо та якість з'явиться. А її ще треба напрацювати, намалювати у своєму уявленні живо, конкретно, без незрозумілих термінів. Так, щоб ту нову якість побачив і зрозумів кожен бібліотекар, для свого робочого місця, а не взагалі.
Я особисто бачу лише один простий елемент: той бібліотекар майбутнього - завтрашнього, не комуністично захмарного - має вміти... Ну, що повторюватись. Пані Катерина і так згодна, а більш нікому не цікаво.
Частина ІІІ Епілог
Я знайшов блог пані Людмили. http://biblkafedra.blogspot.com/ Три роки там життя немає. Відтак і лист на Гугл+ великої надії не дає.
І тепер я ще більше хочу пані Людмилу побачити. Щоб ми разом здолали таки ту путь і одержали активний робочій блог. А потім показували його районним бібліотекарям. Як приклад. Ні, не в сенсі ідеалу, а саме як робочий приклад.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиЧому, як так? Страшенно шкодую, що пані Людмила втікла. Втім, я докладу усих можливих зусиль, щоб її повернути.
ВидалитиДобрий вечір, пані Людмило, страшенно радий, що Ви відгукнулись.
ВідповістиВидалитиВи ж бачите, що я абсолютно згоден з Вашими висновками - у більшості - то ми з Вами маємо працювати разом.
Жодних натяків на те, що хтось щось не має права робити, а надто аналізувати чи оцінювати Інтернет-об'єкти, я б собі ніколи в житті не дозволив. Це моя мрія: аби кожна кафедра регулярно, щомісяця п'ять-десять реальних об'єктів розглядала і тим блогерам поради з точки зору науки (комунікаційної, соціально-психологічної, культурологічної) давала заради поступу нашого УкрНету. На жаль, як Ви може вже і побачили, Кафедра що цей майданчик, що інші, де є бібліотекарі, не дуже привічає.
Антитеза наука-практика є закликом до Вас особисто, Асоціації, кафедр надати практичну допомогу бібліотекарям в тому, про що Ви дуже, як на мене, правильно написали.
Зараз піду в ВК - буду Вас там шукати й вмовляти приєднатись до тутешньої компанії.
Дуже прошу, не ображайтесь, в мене і на думці того не було, щоб Вас якось ображати чи в чомусь звинувачувати. А вже як вбачєте ту образу, то, прошу, вибачте мені заради справи, добре?
З повагою В.Петриченко