Минув тиждень. З того моменту, як я запросив дуже багато різних людей подивитись на цю базу, подумати і сказати, що вони з цього приводу думають.
Подивилось багато (див. http://bibrc.blogspot.com/2015/06/blog-post_22.html ). Десть до п'яти чоловік приватно висловили підтримку проекту, оцінивши його як цікавий. Але Бібліотека дружно проігнорувала головне: запрошення до діалогу, пропозицію обговорення моделей чи стандартів, патернів професійної діяльності. Чому?
Як програміст і людина з досвідом роботи в різних галузях управління, а зовсім не як знавець бібліотекарського життя, я перелічу нижче можливі на мій погляд причини, чисто формально їх характеризуючи. Тобто я буду просто фантазувати в надії, що хтось колись таки прочитає і щось таки тут додасть з більшим знанням галузі і людей, що в ній працюють. І відповість, в чому ж причина чи комплекс причин ігнору? І підкаже всім нам, як же рухатись далі? Бо в тому, що рухатись треба, жодного сумніву нема. Зокрема і тому, що певна підтримка від деяких знайомих є і вона надихає.
В цілому текст адресований в першу чергу Бібліотеці, бо хоча Міністерство і Кафедра є відповідальними за певні аспекти проблеми чи за її виникнення в цілому, рішення, як видається, треба шукати не там.
Отже, можливі причини ігнору пропозиції про діалог (строго кажучи, там була ще пропозиція другого рівня, про набуття нової компетенції у сайтобудуванні, але її ми облишимо для простоти подальшого розгляду).
1.1 Мова
Всі тексти, що є в цій базі, написані певною мовою. Яку, можливо, можна вважати виразно фаховою, пов'язаною з інформатикою, менеджментом, такою, що надто специфічна і від того складна для сприйняття людей гуманітарних як за освітою, так і за всім складом мислення.
Вислід: сенс повідомлення не сприйнятий, бо не зрозумілий в його вузлових фрагментах, присвячених окремим питанням чи аспектам проблеми.
1.2 Структура
Матеріал організований саме як інформаційна база: окремі фрагменти присвячені певним питанням, що мають відносно самостійне значення. Це відрізняється від традиційного формату доповіді на конференції, статті у фаховому журналі чи, навіть, програми розвитку чи пояснювальної записки до якогось проекту.
Вислід: сенс повідомлення не сприйнятий, бо не зрозумілий саме як єдність, структура.
1.3 Загальна неготовність до сприйняття матеріалу
Я не хотів би, щоб хтось образився, але можна уявити, що як десь пенсіонер без вищої освіти погодився виконувати обов'язки бібліотекаря, то ми не можемо очікувати від нього чогось більшого за видачу книжок і записи у формулярах. Це, зрозуміло, не може бути масовим явищем, але згадати про нього треба.
Вислід: сенс повідомлення не сприйнятий, бо нема потрібного рівня освіти чи схильності до складної розумової діяльності.
2.1 Інновації як стрес
Будь-який розвиток, зміни у сталих професійних практиках на будь-якому робочому місті – то стрес. Персонал завжди і всюди не хоче змін, уникає їх свідомо чи підсвідомо, прагне спокою і продовження усталеного руху у звичному темпі.
Вислід: пропозиція відкинута через традиційний спротив змінам.
2.2 Консерватизм галузі
Будь-яка галузь характеризована своєю специфічною атмосферою, загальним рівнем того, що у бізнесі називають корпоративною культурою, і що передбачає певні стандарти, усталені формати поведінки персоналу. Консервативні взірці не передбачають ініціативи, вільного обміну думками, пошуку нестандартних рішень. Це характерно, наприклад, для банків, страхових компаній чи юридичних фірм; державне управління належить до цього типу чи різновиду організацій? В консервативній галузі все робиться по команді керівника і тільки в тих межах, які він встановлює в кожному конкретному випадку. На додаток до тих обмежень, що існують для стандартних типових ситуацій. Альтернативою у цьому відношенні є творчі організації: рекламні бюро, ПиАр – агенції, маркетологи, програмісти тощо.
Виконроб ніколи не буде обговорювати деталі своєї роботи з головним інженером чужого тресту, а от програмісти спілкуються на професійні теми абсолютно не зважаючи на те, хто де працює.
Вислід: пропозиція не сприйнята через відсутність мандату Міністерства.
2.3 Модель професійної діяльності
Модель професійної діяльності може видаватись раз і назавжди визначеною, незмінною і незмінюваною. Це пов'язано з консерватизмом галузі, але може розглядатись і як незалежний фактор.
Вислід: пропозиція відкинута через споийняття моделі професійної діяльності як визначеної раз і назавжди.
2.4 Корпоративний дух
Можна припустити, що обговорення, подібне тому, що пропонується, вже йде на закритих професійних майданчиках. Скоріше за все не в Інтернеті, а під час живого спілкування. Інтернет і відкритість сприймається як замах на інтимність корпоративного співтовариства, намагання виносити сміття з хати чи прати те, що не треба навіть показувати.
Вислід: пропозиція відкинута як загроза корпоративній спільноті.
3.1 Консерватизм особистий
Будь-яка людина характерна своїм індивідуальним ставленням до змін чи стабільності. Це психологічна характеристика, обумовлена багатьма причинами, серед яких і освіта, і кар'єрний шлях, і сімейний стан. Можна припустити, що особливості галузі сформували у Бібліотеки особистий консерватизм високого рівня.
Треба тут вказати на всім відому обставину. Вчителі початкових класів, як відомо, з часом набувають професійної звички висловлюватись категорично і бачити прості рішення складних проблем. Можливо, бібліотекарі, постійно направляючи своїх читачів і даючи їм певні поради стосовно того, що варто читати, чому і для чого, теж з часом тяжіють до згаданого типу консерватизму чи авторитаризму? Тим більше, що з дітьми молодшого і середнього шкільного віку працюють щодня.
Вислід: пропозиція не сприйнята через особистий консерватизм Бібліотеки.
3.2 Скромність
Не можна не згадати і про таку чесноту. Чи ваду. Властивість характеру. Небажання бути попереду, схильність залишити свою думку при собі можуть бути визнані як притаманні Бібліотеці. Це не консерватизм, це інше, може його треба розглядати окремо?
Вислід: пропозиція не сприйнята через особисту скромність Бібліотеки.
3.3 Сім'я, побут, навчання, наукова робота
Це не жарт. Я чув (читав у пості одного бібліотекаря) таке пояснення. Можна вважати, що у цьому випадку людина і рада була б взяти участь в обговоренні, професійній дискусії, але в неї просто нема для цього часу.
Вислід: пропозиція не сприйнята через відсутність вільного часу для такого спілкування.
3.4 Інша спрямованість інтересів
Людині, що закохана в образотворче мистецтво, не цікаво слухати про велосипедні доріжки чи котячу виставку. Професійний розвиток, звісно, не є чимось схожим на зайняття у часи дозвілля, але ми можемо припустити, що він може просто не викликати у когось інтересу.
Вислід: пропозиція не сприйнята через відсутність інтересу до теми.
3.5 Безпека
Загальна ситуація в країні може сприйматись як вкрай напружена і небезпечна. Відтак, вступати у публічні дискусії в Інтернеті, вести обговорення контраверсійних питань - навіть професійної діяльності - може видаватись небезпечним.
Вислід: пропозиція не сприйнята через відчуття загрози особистій безпеці.
===
От і все, що прийшло на ум. Можливо, щось потім допишемо разом?
Так, дійсно, з часом проявились ще декілька обставин, що можуть бути розглянуті у якості причин ігнору. Про них тут: http://bibrc.blogspot.com/2015/08/100-2.html
Подивилось багато (див. http://bibrc.blogspot.com/2015/06/blog-post_22.html ). Десть до п'яти чоловік приватно висловили підтримку проекту, оцінивши його як цікавий. Але Бібліотека дружно проігнорувала головне: запрошення до діалогу, пропозицію обговорення моделей чи стандартів, патернів професійної діяльності. Чому?
Як програміст і людина з досвідом роботи в різних галузях управління, а зовсім не як знавець бібліотекарського життя, я перелічу нижче можливі на мій погляд причини, чисто формально їх характеризуючи. Тобто я буду просто фантазувати в надії, що хтось колись таки прочитає і щось таки тут додасть з більшим знанням галузі і людей, що в ній працюють. І відповість, в чому ж причина чи комплекс причин ігнору? І підкаже всім нам, як же рухатись далі? Бо в тому, що рухатись треба, жодного сумніву нема. Зокрема і тому, що певна підтримка від деяких знайомих є і вона надихає.
В цілому текст адресований в першу чергу Бібліотеці, бо хоча Міністерство і Кафедра є відповідальними за певні аспекти проблеми чи за її виникнення в цілому, рішення, як видається, треба шукати не там.
Отже, можливі причини ігнору пропозиції про діалог (строго кажучи, там була ще пропозиція другого рівня, про набуття нової компетенції у сайтобудуванні, але її ми облишимо для простоти подальшого розгляду).
1 Повідомлення не зрозуміле аудиторії
Можливо, сенс пропозицій, що представлені в базі, просто не зрозумілий. Через одну з трьох причин.1.1 Мова
Всі тексти, що є в цій базі, написані певною мовою. Яку, можливо, можна вважати виразно фаховою, пов'язаною з інформатикою, менеджментом, такою, що надто специфічна і від того складна для сприйняття людей гуманітарних як за освітою, так і за всім складом мислення.
Вислід: сенс повідомлення не сприйнятий, бо не зрозумілий в його вузлових фрагментах, присвячених окремим питанням чи аспектам проблеми.
1.2 Структура
Матеріал організований саме як інформаційна база: окремі фрагменти присвячені певним питанням, що мають відносно самостійне значення. Це відрізняється від традиційного формату доповіді на конференції, статті у фаховому журналі чи, навіть, програми розвитку чи пояснювальної записки до якогось проекту.
Вислід: сенс повідомлення не сприйнятий, бо не зрозумілий саме як єдність, структура.
1.3 Загальна неготовність до сприйняття матеріалу
Я не хотів би, щоб хтось образився, але можна уявити, що як десь пенсіонер без вищої освіти погодився виконувати обов'язки бібліотекаря, то ми не можемо очікувати від нього чогось більшого за видачу книжок і записи у формулярах. Це, зрозуміло, не може бути масовим явищем, але згадати про нього треба.
Вислід: сенс повідомлення не сприйнятий, бо нема потрібного рівня освіти чи схильності до складної розумової діяльності.
2 Об'єктивні бар'єри
Перепоною для початку діалогу можуть бути обставини загального характеру.2.1 Інновації як стрес
Будь-який розвиток, зміни у сталих професійних практиках на будь-якому робочому місті – то стрес. Персонал завжди і всюди не хоче змін, уникає їх свідомо чи підсвідомо, прагне спокою і продовження усталеного руху у звичному темпі.
Вислід: пропозиція відкинута через традиційний спротив змінам.
2.2 Консерватизм галузі
Будь-яка галузь характеризована своєю специфічною атмосферою, загальним рівнем того, що у бізнесі називають корпоративною культурою, і що передбачає певні стандарти, усталені формати поведінки персоналу. Консервативні взірці не передбачають ініціативи, вільного обміну думками, пошуку нестандартних рішень. Це характерно, наприклад, для банків, страхових компаній чи юридичних фірм; державне управління належить до цього типу чи різновиду організацій? В консервативній галузі все робиться по команді керівника і тільки в тих межах, які він встановлює в кожному конкретному випадку. На додаток до тих обмежень, що існують для стандартних типових ситуацій. Альтернативою у цьому відношенні є творчі організації: рекламні бюро, ПиАр – агенції, маркетологи, програмісти тощо.
Виконроб ніколи не буде обговорювати деталі своєї роботи з головним інженером чужого тресту, а от програмісти спілкуються на професійні теми абсолютно не зважаючи на те, хто де працює.
Вислід: пропозиція не сприйнята через відсутність мандату Міністерства.
2.3 Модель професійної діяльності
Модель професійної діяльності може видаватись раз і назавжди визначеною, незмінною і незмінюваною. Це пов'язано з консерватизмом галузі, але може розглядатись і як незалежний фактор.
Вислід: пропозиція відкинута через споийняття моделі професійної діяльності як визначеної раз і назавжди.
2.4 Корпоративний дух
Можна припустити, що обговорення, подібне тому, що пропонується, вже йде на закритих професійних майданчиках. Скоріше за все не в Інтернеті, а під час живого спілкування. Інтернет і відкритість сприймається як замах на інтимність корпоративного співтовариства, намагання виносити сміття з хати чи прати те, що не треба навіть показувати.
Вислід: пропозиція відкинута як загроза корпоративній спільноті.
3 Суб'єктивні бар'єри
Окрім загальних причин, що стоять на заваді для початку діалогу, можуть бути також і перепони особистого характеру.3.1 Консерватизм особистий
Будь-яка людина характерна своїм індивідуальним ставленням до змін чи стабільності. Це психологічна характеристика, обумовлена багатьма причинами, серед яких і освіта, і кар'єрний шлях, і сімейний стан. Можна припустити, що особливості галузі сформували у Бібліотеки особистий консерватизм високого рівня.
Треба тут вказати на всім відому обставину. Вчителі початкових класів, як відомо, з часом набувають професійної звички висловлюватись категорично і бачити прості рішення складних проблем. Можливо, бібліотекарі, постійно направляючи своїх читачів і даючи їм певні поради стосовно того, що варто читати, чому і для чого, теж з часом тяжіють до згаданого типу консерватизму чи авторитаризму? Тим більше, що з дітьми молодшого і середнього шкільного віку працюють щодня.
Вислід: пропозиція не сприйнята через особистий консерватизм Бібліотеки.
3.2 Скромність
Не можна не згадати і про таку чесноту. Чи ваду. Властивість характеру. Небажання бути попереду, схильність залишити свою думку при собі можуть бути визнані як притаманні Бібліотеці. Це не консерватизм, це інше, може його треба розглядати окремо?
Вислід: пропозиція не сприйнята через особисту скромність Бібліотеки.
3.3 Сім'я, побут, навчання, наукова робота
Це не жарт. Я чув (читав у пості одного бібліотекаря) таке пояснення. Можна вважати, що у цьому випадку людина і рада була б взяти участь в обговоренні, професійній дискусії, але в неї просто нема для цього часу.
Вислід: пропозиція не сприйнята через відсутність вільного часу для такого спілкування.
3.4 Інша спрямованість інтересів
Людині, що закохана в образотворче мистецтво, не цікаво слухати про велосипедні доріжки чи котячу виставку. Професійний розвиток, звісно, не є чимось схожим на зайняття у часи дозвілля, але ми можемо припустити, що він може просто не викликати у когось інтересу.
Вислід: пропозиція не сприйнята через відсутність інтересу до теми.
3.5 Безпека
Загальна ситуація в країні може сприйматись як вкрай напружена і небезпечна. Відтак, вступати у публічні дискусії в Інтернеті, вести обговорення контраверсійних питань - навіть професійної діяльності - може видаватись небезпечним.
Вислід: пропозиція не сприйнята через відчуття загрози особистій безпеці.
===
От і все, що прийшло на ум. Можливо, щось потім допишемо разом?
Так, дійсно, з часом проявились ще декілька обставин, що можуть бути розглянуті у якості причин ігнору. Про них тут: http://bibrc.blogspot.com/2015/08/100-2.html
Немає коментарів:
Дописати коментар