Про проект. Додаток

Працюючи над текстом "Про проект", стикнувся з тим, що деякі моменти загального порядку треба було б розглянути додатково. Зокрема:

1. Розвиток

Розвиток - широка філософська категорія. Більше того, не можна не згадати, що розвиток є складовою української національної ідеї. А розвиток особистості, як взяти трохи вужче - то конкретний і дуже розгалужений розділ чи напрямок роботи багатьох психологів, які допомагають різним людям осмислити своє життя, побачити перспективи, вирішити, даруйте, в чому ж полягає сенс того життя.



В корпоративному менеджменті, яким я займався як бізнес-консультант, категорія розвитку визнана нарівні з бухгалтерським обліком, продажами, постачанням чи логістикою рівноправним і базовим розділом управління підприємством, не має значення, великим чи малим. Більше того, навіть окремий фізичний підприємець не може вважати себе таким, як питання розвитку не включив в свій порядок денний. Всі гуру менеджменту тут єдині і, відповідно, всі менеджери одержують однозначний напрямок своїх думок, свого ставлення до розвитку бізнесу в рамках професії менеджера.

Певен того, що гуру бібліотечного діла теж сказали своє слово стосовно того, який важливий розвиток і чи може існувати бібліотека поза розвитком (от наприклад). Втім, доказів в мене нема, будемо сподіватись, що з часом Кафедра нам тут допоможе, а поки що сформулюємо простий постулат, з якого надалі будемо виходити як з бази подальших міркувань: бібліотека має розвиватись. Зважте, Бібліотека як спільнота бібліотекарів районних бібліотек згідно з термінологією цього проекту, є складовою згаданої бібліотеки, під якою тут мається на увазі бібліотечна галузь нашого культурного господарства. А розвиток Бібліотеки є запорукою і ключем до розвитку бібліотеки.

2. Види розвитку

Як ми визнали, що у бібліотеки має бути розвиток, то постає питання, який саме?

От, наприклад, (докладніше у Пропозиції) моя рідна миколаївська бібліотека переїхала колись з фінського будиночку у перший поверх дев'ятиповерхівки. Це розвиток? Ого, ще й який!

А от з часом у читальній залі з"явились комп"ютери - теж розвиток, звісно, і дуже суттєвий.

Наведені приклади характеризують так званий ресурсні шляхи розвитку: нарощування фондів, впровадження принципово нових технологій. Раніше розвиток до цього і зводився. Сьогодні, принаймні в корпоративному управління, розвиток пов'язують з особистісним розвитком працівника, персоналу, що є на підприємстві. У нашому випадку - бібліотекаря. Належного до Бібліотеки, якщо він є представленим у цьому нашому каналі і бере участь в обговоренні всього того, що дотичне розвитку. Або не належного.

У наведеному вище посиланні на Пропозицію можна знайти (в дещо відредагованому вигляді) приклад ескізної моделі професійної діяльності бібліотекаря та окремі пояснення щодо важливого елементу тої моделі. Далі саме про це.

3. Приклад моделі професійної діяльності бібліотекаря

Пропонована модель з умовною назвою "Бібліотека №8" передбачає, що бібліотекар:

A. Веде професійну діяльність, визначену діючими організаційними документами; таким чином модель "Бібліотека №8" слід розглядати не як самостійну, а як доповнення до традиційної.

B. Формує зі складу читачів цільову (проблемну, за інтересами) групу (чи групи) у відповідності з планами розвитку бібліотеки; група має чітко визначені напрямок і цілі (стратегічні та поточні) спільної діяльності (екологія, літературний гурток, історична спілка, вишиванки, писанки й мальованки тощо).

C. Формує і підтримує інформканал своєї групи (груп) у складі офіційного сайту і дискусійної групи (обов'язково) та додаткових інформаційних баз (за потреби).
Можливо, до цього розділу слід додати також супроводження розділу офіційного сайту бібліотеки, присвяченого закріпленому напрямку роботи.

D. Завідувач бібліотеки формує і підтримує інформканал бібліотеки у складі офіційного сайту і загальної дискусійної групи, присвяченої питанням роботи цілого колективу, його розвитку, вирішенню наявних проблем.

4. Інформканал і спільна діяльність

Для подальшої ефективної розмови маємо чітко визначити різницю між інформаційним каналом, що його може ефективно забезпечити Інтернет, і спільною діяльністю в рамках групи, до якої жодна інформаційна система безпосереднього відношення не має. Група формується і живе по законах психології, канал існує як мікро-ЗМІ зі своїм редактором (контент-менеджером), авторами і цільовою аудиторією. Все це справедливо у тому випадку, коли члени спільноти є сусідами, колегами, між ними існує фізичний контакт і вони не помічають, не вирізняють в ньому інформаційну складову. У тому ж випадку, коли фізичний контакт утруднений (люди живуть на різних вулицях або і у різних містах, працюють в різних установах) інформаційний канал групи має критичне значення: є ефективний канал - є спільнота, нема каналу - нема спільноти.

В інформканалі вирізняються повідомлення чотирьох категорій (в міру зростання інформаційної цінності), що їх готує контент-менеджер (редактор, адмін):

• пряме цитування інших джерел, текстом (копіпаст) або посиланням;
• цитування інших джерел з оригінальним текстом прив'язки до тематики цільової групи;
• повністю оригінальний (ексклюзивний) текст, орієнтований на проблематику групи: новини щодо її діяльності, довідки, поради тощо; фактично лише контент цієї категорії свідчить про те, що група існує поза межами інформканалу і вирішує свої завдання "в реалі";
• дискусія учасників групи з приводу проблематики групи - організації її роботи чи вирішуваних завдань; наявність контенту цієї категорії свідчить про розвиток групи.

В залежності від багатьох факторів інформаційний працівник (бібліотекар) в кожному конкретному випадку для кожного конкретного інформканалу може виконувати певний унікальний мікс обов'язків чи ролей контент-менеджера, редактора (відповідального журналіста), лідера спільноти або її члена з певною роллю. Пошук оптимальної пропорції в тому міксі - спільне завдання бібліотекарів та їх менеджерів. Важко втриматись, щоб не зазначити, яку важливу роль тут можуть і повинні відіграти Міністерство, Кафедра і Бібліотека у притаманних їм формах.

5. Читач, відвідувач, клієнт

Районна бібліотека працює у населеному пункті, місті середнього розміру (від 15 до 50 тисяч населення). Не всі мешканці якого є читачами бібліотеки, тобто зареєстрованими належним чином в абонементі чи читальному залі. Але якась їх частина може відвідувати бібліотеку, не маючи статусу читача. А якась за допомоги Інтернету може бути клієнтом бібліотеки, не відвідуючи її фізично.

Більше того, клієнтами бібліотеки можуть бути люди з сусіднього населеного пункту або й іншого міста, країни, континенту - Інтернет!

Мабуть, над цим варто подумати.

6. Діалог

Є така думка, що європейська цивілізація повстала з діалогу. Ну, під оливами, пам'ятаєте. В Україні вони ростуть. Не кажучи вже про те, що давньогрецькі міста були розсіяні по всьому нашому узбережжю Чорного моря. Але я про діалог. Важливий момент. І чисто технічно, бо це ж соцмережі, ми тут про них багато говоримо. І у філософському сенсі, бо без діалогу нам як суспільству неможливо йти далі. Чи не Бібліотека має подати тут приклад?

7. Лекція чи тренінг?

Як основний метод навчання. Є думка, що для дорослих людей то негодящі інструменти. Натомість пропонується звертатись до спільної діяльності. Є над чим замислитись.