субота, 15 серпня 2015 р.

Урочистості з нагоди ювілею

Так, вже два місяці цьому проекту. Несерйозно? А ви знаєте, яка то гігантська дистанція для немовляти!

Так от, напередодні цієї славної дати я замислився стосовно підсумків: досягнень і  невдач чи проблем проекту. Результат тих міркувань записав, але не виклав відразу у блозі та на форумі, а звернувся з листом приватно до тих людей, які знаються на бібліотечній справі краще за мене. Хотілося підкріпити власну думку ще й досвідом тих людей. Ось цей лист:



Добрий день, шановні колеги.
Я останнім часом з приводу цього матеріалу ( http://bibrc.blogspot.com/2015/08/100-2.html ) спілкувався з багатьма різними людьми і дуже їм вдячний за поради і зауваження, що вони зробили. В результаті в мене склалась картина ідеального (з моєї точки зору, звісно) кінцевого стану Бібліотеки райцентру, до якого варто було б наблизитись. Я чудово розумію, що моє бачення повинно якось трансформуватись, вбираючи позиції різних людей, втім, з чогось же треба почати. От я і пропоную почати з цієї візії, додаючи до неї те, чого бракує, і видаляючи чи підправляючи те, що є невдалим з тих або інших причин.

Бібліотека райцентру як напрямок роботи

Не треба, мабуть, агітувати за те, що бібліотека райцентру є важливим напрямком роботи Асоціації. Поки що не підтриманим або не виділеним якимось організаційним чином в документах Асоціації чи Президії. Це варто зробити.
Які формати того виділення, на чому треба зосередитись в першу чергу, як саме побудувати роботу – то дуже важливі і непрості питання. Відповісти на них відразу нема жодної можливості.
Втім, проектна організація планованих робіт, мабуть, не буде викликати жодного заперечення як сучасна і ефективна, протиставлена традиційним для радянської доби форматам. А як проектна організація буде прийнята за основу, то автоматично постають питання про керівника проекту, робочу групу та його інформаційний канал.

Лідер проекту

Проект має бути очолений членом Президії Асоціації. Який має набути формального статусу керівника проекту і неформального – його лідера.
Цілком логічно було б побачити цю фігуру в одному з трьох образів. Керівника однієї з районних ЦБС, науковця, що працює у відповідній тематиці, або керівника відповідного підрозділу обласної бібліотеки.
Чому ця людина має бути членом Президії, як на мене, не потребує жодних аргументацій чи пояснень. Знання проблем районки, авторитет, досвід (професійний, життєвий, суспільної роботи), розуміння потреб координації в рамках Асоціації – все це лежить на поверхні.
Добре, а як в нас будуть три таких кандидатури або й більше? То й чудово, вони можуть скласти керівну ланку в робочій групі, якось вже погодивши проміж себе розподіл обов'язків. Дорослі ж люди.
А як в Президії не знайдеться бажаючих за те діло взятись? То треба знайти потрібну кандидатуру і ввести її у склад Президії саме як відповідальну за цей напрямок.
Мабуть, як я напишу, що вирішити це кадрове питання має особисто президент Асоціації, то це не буде несподівано?

Робоча група

Тут є дві пропозиції, виходячи з досвіду роботи Бібліотеки райцентру.
Перша стосується шановних пані Олени Мар'їної і Людмили Трачук.
Друга пані Катерини Пхайко і Пана Бібліотекаря.
Я б дуже хотів цих людей в групі побачити, абсолютно впевнений в тому, що то було б корисно. Але, зрозуміло, це питання до лідера. Він має його вирішити так, як йому зручніше.
Я сам хотів би теж залишитись у складі групи, займаючись вузьким питанням сайтобудування. Це мій профіль, я бачу його перспективу і останнім часом ще більше переконався в тому, що мої пропозиції чи плани в цьому відношенні є абсолютно відповідними всім стратегічним документам Асоціації. Але як керівнику проекту зручніше буде працювати з іншим фахівцем, то жодних власницьких амбіцій стосовно започаткованих мною об'єктів в мене нема. Моє найбільше бажання полягає в тому, щоб вони працювали і працювали активно, реально впливали на стан справ у бібліотеці району. У всіх бібліотеках райцентрів. Це неможливо? Це можливо за належного використання сучасних інформаційних ресурсів та сучасної організації того процесу.

Інформаційний канал

Йдеться, звісно, про ці два об'єкти Інтернету: http://bibrc.blogspot.com/ та  https://www.facebook.com/groups/111801352488844/?fref=ts 
Оскільки я був ініціатором і залишаюсь модератором обох майданчиків, то я не можу вдаватись до оцінки їх ідеї як такої чи практики підтримки у актуальному стані. Втім, я можу точно сказати, що по-перше ніхто з моїх співрозмовників, що я спілкувався останнім часом, не мав жодного зауваження чи заперечення по двох цих питаннях. І стосовно того, чи взагалі це потрібно, і стосовно того, чи належним чином воно працює. Всі запрошені до участі в групі в ній залишаються, не демонструючи, щоправда, великої активності, що характерно для всіх бібліотечних форумів, але і не висловлюючи кардинальних пропозицій щодо зміни курсу, формату чи чогось подібного. Що, безумовно, значною мірою може бути пояснено також тим, що проект розглядався з самого початку як пілотний, покликаний забезпечити набуття досвіду, практичної апробації тих або інших методів, того або іншого стилю в роботі. Як на мене, то ця частина може вважатись виконаною задовільно, а стосовно розвитку у майбутньому, то вона виглядає підпорядкованою більш загальним питанням, про які йшлось вище. І в першу чергу баченням керівника проекту.

---

То що робити? Шукати керівника проекту.
Цей текст, зрозуміло, я з часом опублікую в Бібліотеці райцентру. Втім, хотілося б одержати попередні зауваження від зацікавлених осіб. Як тих, з якими ми вже говорили на цю тему раніше і які в принципі не побачать тут нічого нового, так і тих, хто участі в тих розмовах не брав. Чим більше коло учасників розгляду питання, тим краще.
З повагою В.Петриченко

Такий був лист і я обговорив його з великою кількістю людей, яким вдячний за те, що вони приділили тому питанню свою увагу. Особливо, звісно, тим, хто висловився. Десь більше і докладніше, десь коротко, але знайшов можливість поділились своїм баченням тих проблем.
Треба сказати, що заперечень не було взагалі. А от цікавої інформації стосовно того, в чому причини тих чи інших явищ, як можна й треба рухатись далі - достатньо.

От і вся офіційна частина, тепер до столу, святкуймо ювілей.





2 коментарі:

  1. Дай Боже! Дорогу подолає той, хто йде... Успіхів!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибі, як не помиляюсь, то перший комент на цьому блозі - то і ювілей на щось згодився.

      Видалити