неділя, 2 серпня 2015 р.

Про одну лекцію

... що її я переглянув на Ютюбі завдяки пані Ользі Романюк з Київських бібліотекарів ( https://m.facebook.com/groups/156317151100664 ). Як ви тої лекції ще не бачили, то дуже раджу переглянути, матеріал дуже цікавий, хоча в мене є до нього певні запитання. А який сенс читати самі запитання без попереднього перегляду лекції?



От я й кажу, перегляньте, не пошкодуєте:  http://m.youtube.com/watch?v=iv34DuhYqv0&app=m&persist_app=1

Мабуть, почати треба з подяки автору, пані Євгенії Напуді, що зробила цікавий і змістовний матеріал. Актуальний. Бо що вже казати, це не ювілейна стаття до дати чи звіт про святкування чергового дня писемності. Хто проти тих потрібних, але рутинних взірців бібліотекарської творчості? Ніхто, але пані Євгенія дає приклад роботи, звернутої не в минуле, хай яким би привабливим воно не видавалось людям старшого віку, а в майбутнє. Що цілком зрозуміло для людини молодої. Але те майбутнє потребує не тільки наснаги пані Євгенії, а також і нашої підтримки. За це і берімося разом, бо я буду питати, пані Євгенія, я сподіваюсь, відповідати, а шановні бібліотекарі... ні, не мотати на неіснуючі вуса - нотувати у свої ґаджети, щоб сказати з часом і своє слово.

Отже, що мені впало у вічі чи які запитання повстали, поки слухав лекцію.

1. Якою є бібліотека? Ярлик, стереотип.
Це ж все і всюди по-різному. Кожна окрема бібліотека саме така, яка є. І той, хто там був і її бачив чи якось стикався з нею, в міру того бачення і може її охарактеризувати. І надалі треба завжди чітко розрізняти те, чим може стати бібліотека завтра у тому разі, як її персонал докладе певних зусиль, і те, чим вона - конкретна, номер Х у містечку У - є сьогодні. У вихідній позиції. Дуже близькій, можливо, до того, якою вона була вчора

2. Приміщення і роль у суспільстві
Фотки показали стан матеріальної забезпеченості бібліотеки на Заході. Це абсолютно не характеризує стан чи роль бібліотеки. Повагу до неї? Так. Рівень фінансування? Безумовно. А роль і місце, мабуть, не фотками треба характеризувати. І кого ми хочемо переконати чи в чомусь заперечити або й змусити змінити своє ставлення? Бібліотекарів? Депутатів? Людину з вулиці?

3. Нове мислення
Як його помітити? Як дізнатись про конкретну бібліотеку чи навіть бібліотекаря,  що він вже мислить по-новому? Де ознаки, які критерії?

4. Трудоємність
Яке співвідношення трудоємності надання традиційних послуг у залах, в тому числі у пунктах доступу до Інтернету, і послуг віртуальних?

5. Письменники та художники Закарпаття
Цільова аудиторія, кількість звернень, результати роботи.

6. Віртуальна довідка
Кількість звернень, типові чи розподіл, інформаційна база.

7. Новини культурного життя
Який розподіл ролей чи форматів роботи зі ЗМІ? Цільова аудиторія, результати.

8. Соціальні мережі
Чим вимірюється активність (зазначена як висока), які є методичні матеріали з організації цієї роботи, яким є шлях поширення нових підходів на райцентри.

9. Блоги
Чому тільки два, а не 5 чи 10, методики, райцентри.

10. Поза межами розгляду
Книжкові виставки і інсталяції і доброчинна діяльність, буккросінг і соціологія, спільна робота з громадськими організаціями - дуже багато питань, що варто було б обговорюввти, але з фахівцями відповідних профілів. Я ж волію залишитись в колі питань інформаційних чи  інформатичних, які мені добре відомі.

Отже, дев'ять питань. Аби мене цікавили самі відповіді, то я мав би рушити на згаданий офіційний сайт і спробувати їх там знайти самостійно. Не думаю, що це було б легко зробити, але мене цікавлять не відповіді як такі, а погляд на проблему бібліотекарів. Пані Євгенії як інтелектуального лідера певної спільноти і самої спільноти. Вірніше, трьох: київської, миколаївської і районної, що так чи інакше презентована в цьому проекті.








Немає коментарів:

Дописати коментар