Власне, повна назва цієї сторінки така: Інтернет-представленість бібліотеки райцентру. Але ж то надто довгий текст, в меню треба було показати коротко. Втім, мова піде не взагалі про Інтернет, а саме про Інтернет-представленість районної бібліотеки.
А спочатку маленька ремарка. Посилання взяті у тому порядку, який дав пошук - перші п'ять. То не дошка пошани чи якась системна репрезентативна вибірка. То ілюстрація стану справ з інтернет-об'єктами, що містять в своїй назві "районна бібліотека". Звісно, як проект буде мати продовження, то було б чудово, або хтось з Бібліотеки робив би, скажімо, щомісячний огляд. Чи систематичний. Якось же треба аналізувати, моніторити процес просування районок в Інтернеті. Чи ні? Але то колись, а зараз те, що я побачив сьогодні.
1. Початкові зауваження
Будь-який процес має певні фази чи етапи. Не є виключенням і процес виходу чи репрезентації бібліотек райцентрів у Інтернеті. Це надто складна і довготривала справа, що вимірюється принаймні кількома роками, і в якому задіяно багато різних людей. Для того, щоб схарактеризувати той процес системно, треба бути в курсі всіх тих обставин і особливостей виконуваних робіт. Вповні ця інформація, мабуть, є в Міністерстві чи на Кафедрі (про зміст цих понять в рамках проекту тут: http://bibrc.blogspot.com/p/blog-page.html ).
Фахівець же, не залучений до процесу, жодної системної оцінки дати йому не може. Але натомість в нього є так званий свіжий погляд. Він може по-новому побачити звичні для учасників процесу речі, поставити на перший погляд наївні чи несподівані запитання, але дуже цінні для подальшого розвитку, віднайдення нових шляхів вирішення традиційних завдань.
Оцим я і займався на дозвіллі, запитавши про "районну бібліотеку" в двох найбільш потужних інформаційних середовищах. Що побачив і що з цього приводу подумав, запрошую поглянути. І подумати вже на цю тему читачу, а потім сказати Бібліотеці вже свою думку. Для того - погляньте на стрічку зверху - вибір Дискусія.
2. Гугль
2.1 Долиньська
Дуже красивий, просторий, змістовний сайт. Мабуть, взірцево зроблений у відношенні художнього вигляду. Інформаційно наповнений (регулярні публікації), солідна історія (з березня 2011). Можливо я не помітив змін, але виглядає так, що робота у 2011 році і 2015 йде однаково: дати, заходи, публікації, дати, заходи, публікації. А що ще? Не знаю.
2.2. Ковельська
Теж непогано (нема архіву публікацій?), хоча як порівняти з п. 2.1, то дещо скромніше. Але от семінар, і без коментарів? Не кажучи вже про те, що доповідачі на фотках тримають в руках тези, а в Інтернет їх не виклали. Чому?
2.3. Надвірнянська
Не гірше за 2.1, як на мене. І в художньому відношенні, і в частині змісту. Але от навмання беремо до прикладу. Читаємо:
"Сьогодні бібліотека - інформаційний, культурно-освітній заклад, що має упорядкований фонд документів і надає їх в тимчасове користування, соціокультурний осередок громади села. Бібліотека працює у партнерстві з будинком культури, школою, громадськими організаціями."
А власний сайт і Фейсбук-група? Може бібліотека вважати себе соціокультурним осередком без власного сайту і без групи, в якій би люди могли спілкуватись сучасними методами. Не через паркан гей-гей чи біля колодязю, а в Мережі. Нема комп'ютерів? Згоден, може й так. Але чи вміє бібліотекар ту роботу проводити, чи він готовий до цього? Перше, як можна зрозуміти, залежить від економіки, друге від Бібліотеки. Так, саме від професійної спільноти. І як я скажу, що відчуваю особисту відповідальність за те, щоб та дівчина вміла все це робити, то ви мене зрозумієте?
2.4. Барська
Дуже яскраво і, можливо, навіть можна було б трохи и притлумити кольори і графіку, втім, то питання смаку. Але от дуже цікаве архітектурне рішення. Сайт бібліотеки непомітно переключає нас на блоги - і там можна розвиватись безмежно. Згадаймо 2.1 - там стабільна структура на протязі років. Тут - гнучка, може рости стільки, скільки - увага - бібліотекарі створять власних чи то спеціалізованих сайтів\блогів. Бібліотекарі чи програмісти?
2.5 Рожнятівська
Тут вперше на сайті згадка про власну Фейсбук-групу. Чи я раніше не побачив - треба подивитись ще раз. Ага, у Долинської є, але не дуже добре видно тут букву "f", в інших нема. Тобто, у цьому випадку ми маємо справу з каналом у двох частинах. Важливий момент.
Платформа, на якій працює сайт, дає можливість йому бути більш потужним, ніж раніше розглянуті, але за це прийдеться споглядати рекламу. Тут треба подумати, чи варто. Подумати Бібліотеці.
3. Фейсбук
Професійна оцінка Фейсбук-сторінок та груп виконується по схемі: скільки членів, скільки постів на місяць, скільки авторів, скільки у середньому лайків та коментів на один пост. Можна ту оцінку зробити самостійно і подумати: а скільки має бути? Ну дійсно, чи ми маємо прагнути до того, скажімо, щоб всі жителі міста були членами тої спільноти? А скільки має бути авторів? А лайків чи коментів? І що таке "має бути" - бажано, як мета, як показник активності населення чи якості роботи бібліотекаря? У просуванні того населення до статусу відвідувача чи читача, а може клієнта (див. докладніше).
Тепер у подальших розділах я вже не буду зупинятись на тому, про що йшлося вище, а просто позначу те, що впало у вічі, видалось помітним на загальному фоні.
3.1 Долинська
Ось найкращій приклад, ілюстрація того, що є соціальна мережа: https://www.facebook.com/library.dol/posts/843560442392181 Живе спілкування з живих питань.
3.2 Старокостянтинівська
Є посилання на сайт: http://kniga65.blogspot.com/ Тобто, і тут є канал: сайт плюс група. Втім, на сайті посилання на групу нема. І як мені здалося, така кількість сторінок потребує для того сайту обрання іншого макету (див. Сайтобудування)
Але повернімося до поняття каналу. В ньому є певне дублювання, бо нема жодної різниці, де ви розмістили певну інформацію (публікацію в блозі чи повідомлення, пост у групі чи на сторінці Фейсбук). Але існує функціональна різниця: сайт для більш-менш стабільної інформації, група чи сторінка для обговорення. В першу чергу обговорення того, що розміщено на сайті. Був літературний вечір? Враження. Обговорювали казки? Яка улюблена, чому. Діалог.
3.3 Білозерська
Виявилось, що ця бібліотека дитяча.
Чи треба в Бібліотеці виокремлювати дитячий сектор? Розумію всю складність питання. Мабуть, треба шукати відповідь. Але те, що діти мають бути ближче до комп'ютеру, то це факт. Чому вони паперові листівки держать, а не набирають текст на клавіатурі? З якого віку? Я й кажу: є питання.
3.4 Білоцерківська
Посилання на сайт нема, але матеріали саме з сайту. На якому привернув увагу перелік Міток. На інших сайтах не було, може просто не звернув увагу.
А ось поети: http://bcraybiblioteka.blogspot.com/p/blog-page_24.html Але чому ж нема їх віршів? Ні, що на заваді?
3.5 Старосинявська
Чи не запросити нам професійного фотографа, щоб він розказав, що таке репортажна зйомка і про що має розповісти фото. І які засоби є у фотографа для цього. Ні, в цьому форумі все виглядає так само, як і в інших, не гірше, але...
4. Загальні враження: резерви
Вище йшлося про ті враження, що торкаються конкретних Інтернет-об'єктів. І, зрозуміло, ті сайти виконують в більшій чи меншій мірі завдання, що були на них покладені. Сприяють роботі бібліотеки, дають відомості про те, що в них відбувається, дозволяють за потреби встановити контакт. Втім, як ми тут хочемо подумати про розвиток тих об'єктів, то в чому його можна було б знайти?
4.1. Звіт
Переважна частина публікацій сприймається як звіт. Про виконану роботу. Звіти безумовно потрібні. І все?
4.2. Діалог
Бракує діалогу. Про діалог тут: http://bibrc.blogspot.com/2015/06/blog-post_17.html
4.3. Якість текстів
У контент-менеджменті вважається, що текст для сайту має бути не надто великий і чітко структурований. Не завжди це так на тих сайтах, що можна було побачити.
5. Висновки і пропозиції
А висновки з цього аналізу я оформив у вигляді саме цього сайту. Де знав, про що треба казати (Сайтобудування і Інтернет), там написав більш докладно. Де не знав - просто позначив напрямок, аби ті, хто знає про нього більше, могли сказати свою думку. Сказати - то не риторична фігура, то запрошення до конкретної розмови в рамках цього інформаційного каналу. Бо цей сайт - то тільки його перша половина, завданням якої є змалювати більш-менш цілісну картину питання. А от обговорити її маємо в іншому, більш зручному місті - у відповідній групі Фейсбук. Так, на посиланні Дискусія, що у верхній стрічці.
А спочатку маленька ремарка. Посилання взяті у тому порядку, який дав пошук - перші п'ять. То не дошка пошани чи якась системна репрезентативна вибірка. То ілюстрація стану справ з інтернет-об'єктами, що містять в своїй назві "районна бібліотека". Звісно, як проект буде мати продовження, то було б чудово, або хтось з Бібліотеки робив би, скажімо, щомісячний огляд. Чи систематичний. Якось же треба аналізувати, моніторити процес просування районок в Інтернеті. Чи ні? Але то колись, а зараз те, що я побачив сьогодні.
1. Початкові зауваження
Будь-який процес має певні фази чи етапи. Не є виключенням і процес виходу чи репрезентації бібліотек райцентрів у Інтернеті. Це надто складна і довготривала справа, що вимірюється принаймні кількома роками, і в якому задіяно багато різних людей. Для того, щоб схарактеризувати той процес системно, треба бути в курсі всіх тих обставин і особливостей виконуваних робіт. Вповні ця інформація, мабуть, є в Міністерстві чи на Кафедрі (про зміст цих понять в рамках проекту тут: http://bibrc.blogspot.com/p/blog-page.html ).
Фахівець же, не залучений до процесу, жодної системної оцінки дати йому не може. Але натомість в нього є так званий свіжий погляд. Він може по-новому побачити звичні для учасників процесу речі, поставити на перший погляд наївні чи несподівані запитання, але дуже цінні для подальшого розвитку, віднайдення нових шляхів вирішення традиційних завдань.
Оцим я і займався на дозвіллі, запитавши про "районну бібліотеку" в двох найбільш потужних інформаційних середовищах. Що побачив і що з цього приводу подумав, запрошую поглянути. І подумати вже на цю тему читачу, а потім сказати Бібліотеці вже свою думку. Для того - погляньте на стрічку зверху - вибір Дискусія.
2. Гугль
2.1 Долиньська
Дуже красивий, просторий, змістовний сайт. Мабуть, взірцево зроблений у відношенні художнього вигляду. Інформаційно наповнений (регулярні публікації), солідна історія (з березня 2011). Можливо я не помітив змін, але виглядає так, що робота у 2011 році і 2015 йде однаково: дати, заходи, публікації, дати, заходи, публікації. А що ще? Не знаю.
2.2. Ковельська
Теж непогано (нема архіву публікацій?), хоча як порівняти з п. 2.1, то дещо скромніше. Але от семінар, і без коментарів? Не кажучи вже про те, що доповідачі на фотках тримають в руках тези, а в Інтернет їх не виклали. Чому?
2.3. Надвірнянська
Не гірше за 2.1, як на мене. І в художньому відношенні, і в частині змісту. Але от навмання беремо до прикладу. Читаємо:
"Сьогодні бібліотека - інформаційний, культурно-освітній заклад, що має упорядкований фонд документів і надає їх в тимчасове користування, соціокультурний осередок громади села. Бібліотека працює у партнерстві з будинком культури, школою, громадськими організаціями."
А власний сайт і Фейсбук-група? Може бібліотека вважати себе соціокультурним осередком без власного сайту і без групи, в якій би люди могли спілкуватись сучасними методами. Не через паркан гей-гей чи біля колодязю, а в Мережі. Нема комп'ютерів? Згоден, може й так. Але чи вміє бібліотекар ту роботу проводити, чи він готовий до цього? Перше, як можна зрозуміти, залежить від економіки, друге від Бібліотеки. Так, саме від професійної спільноти. І як я скажу, що відчуваю особисту відповідальність за те, щоб та дівчина вміла все це робити, то ви мене зрозумієте?
2.4. Барська
Дуже яскраво і, можливо, навіть можна було б трохи и притлумити кольори і графіку, втім, то питання смаку. Але от дуже цікаве архітектурне рішення. Сайт бібліотеки непомітно переключає нас на блоги - і там можна розвиватись безмежно. Згадаймо 2.1 - там стабільна структура на протязі років. Тут - гнучка, може рости стільки, скільки - увага - бібліотекарі створять власних чи то спеціалізованих сайтів\блогів. Бібліотекарі чи програмісти?
2.5 Рожнятівська
Тут вперше на сайті згадка про власну Фейсбук-групу. Чи я раніше не побачив - треба подивитись ще раз. Ага, у Долинської є, але не дуже добре видно тут букву "f", в інших нема. Тобто, у цьому випадку ми маємо справу з каналом у двох частинах. Важливий момент.
Платформа, на якій працює сайт, дає можливість йому бути більш потужним, ніж раніше розглянуті, але за це прийдеться споглядати рекламу. Тут треба подумати, чи варто. Подумати Бібліотеці.
3. Фейсбук
Професійна оцінка Фейсбук-сторінок та груп виконується по схемі: скільки членів, скільки постів на місяць, скільки авторів, скільки у середньому лайків та коментів на один пост. Можна ту оцінку зробити самостійно і подумати: а скільки має бути? Ну дійсно, чи ми маємо прагнути до того, скажімо, щоб всі жителі міста були членами тої спільноти? А скільки має бути авторів? А лайків чи коментів? І що таке "має бути" - бажано, як мета, як показник активності населення чи якості роботи бібліотекаря? У просуванні того населення до статусу відвідувача чи читача, а може клієнта (див. докладніше).
Тепер у подальших розділах я вже не буду зупинятись на тому, про що йшлося вище, а просто позначу те, що впало у вічі, видалось помітним на загальному фоні.
3.1 Долинська
Ось найкращій приклад, ілюстрація того, що є соціальна мережа: https://www.facebook.com/library.dol/posts/843560442392181 Живе спілкування з живих питань.
3.2 Старокостянтинівська
Є посилання на сайт: http://kniga65.blogspot.com/ Тобто, і тут є канал: сайт плюс група. Втім, на сайті посилання на групу нема. І як мені здалося, така кількість сторінок потребує для того сайту обрання іншого макету (див. Сайтобудування)
Але повернімося до поняття каналу. В ньому є певне дублювання, бо нема жодної різниці, де ви розмістили певну інформацію (публікацію в блозі чи повідомлення, пост у групі чи на сторінці Фейсбук). Але існує функціональна різниця: сайт для більш-менш стабільної інформації, група чи сторінка для обговорення. В першу чергу обговорення того, що розміщено на сайті. Був літературний вечір? Враження. Обговорювали казки? Яка улюблена, чому. Діалог.
3.3 Білозерська
Виявилось, що ця бібліотека дитяча.
Чи треба в Бібліотеці виокремлювати дитячий сектор? Розумію всю складність питання. Мабуть, треба шукати відповідь. Але те, що діти мають бути ближче до комп'ютеру, то це факт. Чому вони паперові листівки держать, а не набирають текст на клавіатурі? З якого віку? Я й кажу: є питання.
3.4 Білоцерківська
Посилання на сайт нема, але матеріали саме з сайту. На якому привернув увагу перелік Міток. На інших сайтах не було, може просто не звернув увагу.
А ось поети: http://bcraybiblioteka.blogspot.com/p/blog-page_24.html Але чому ж нема їх віршів? Ні, що на заваді?
3.5 Старосинявська
Чи не запросити нам професійного фотографа, щоб він розказав, що таке репортажна зйомка і про що має розповісти фото. І які засоби є у фотографа для цього. Ні, в цьому форумі все виглядає так само, як і в інших, не гірше, але...
4. Загальні враження: резерви
Вище йшлося про ті враження, що торкаються конкретних Інтернет-об'єктів. І, зрозуміло, ті сайти виконують в більшій чи меншій мірі завдання, що були на них покладені. Сприяють роботі бібліотеки, дають відомості про те, що в них відбувається, дозволяють за потреби встановити контакт. Втім, як ми тут хочемо подумати про розвиток тих об'єктів, то в чому його можна було б знайти?
4.1. Звіт
Переважна частина публікацій сприймається як звіт. Про виконану роботу. Звіти безумовно потрібні. І все?
4.2. Діалог
Бракує діалогу. Про діалог тут: http://bibrc.blogspot.com/2015/06/blog-post_17.html
4.3. Якість текстів
У контент-менеджменті вважається, що текст для сайту має бути не надто великий і чітко структурований. Не завжди це так на тих сайтах, що можна було побачити.
5. Висновки і пропозиції
А висновки з цього аналізу я оформив у вигляді саме цього сайту. Де знав, про що треба казати (Сайтобудування і Інтернет), там написав більш докладно. Де не знав - просто позначив напрямок, аби ті, хто знає про нього більше, могли сказати свою думку. Сказати - то не риторична фігура, то запрошення до конкретної розмови в рамках цього інформаційного каналу. Бо цей сайт - то тільки його перша половина, завданням якої є змалювати більш-менш цілісну картину питання. А от обговорити її маємо в іншому, більш зручному місті - у відповідній групі Фейсбук. Так, на посиланні Дискусія, що у верхній стрічці.
Є продовження теми: http://bibrc.blogspot.com/2015/06/blog-post_30.html
ВідповістиВидалитиЗапрошуємо відвідати наш сайт:http://starlibrari.at.ua, а http://kniga65.blogspot.com/ - це блог ЦБС
Видалити