Сайт сільради

Є в мене хороша знайома, яка розповіла мені на одному форумі про сайт сільради, що є і працює, але з певними проблемами. Це нормально: як тільки в вас щось починає працювати, з'являються проблеми. А вирішення проблем називається розвитком. От про розвиток сайту я і хочу сказати, що знаю. Тій знайомій, а також іншим, хто проблемою цікавиться.

1. Розробник

Безумовно, професійна розробка сайтів для державного, регіонального чи місцевого управління, високоякісний хостінг, що дає можливість зробити сайт насиченим різними новітніми технологіями - це високоякісна перспектива.

Втім, не єдино можлива. Альтернатива безоплатна, як казати саме про сторонні організації: навчання співробітників тих органів управління елементам сайтобудування. У цьому випадку ми вкладаємо негрошовий ресурс (навчання працівників) в їх кваліфікацію, що буде працювати на громаду весь подальший час роботи тих фахівців в органах управління.

2. Зайва компетенція?

А чи не навчити нам той персонал вирощувати квіти, мвлювати чи розводити рибу? Навіщо їм абсолютнно непритаманна цим посадам компетенція? Навчати можна безлічі вмінь - чи вони потрібні на даному робочому місті? Давайте розбиратись, може це дається взнаки застарілий погляд на речі?

Основне завданням буд-якого управлінського органу є аналіз поточного стану і розробка планів розвитку. Програм чи проектів, концепцій чи дорожніх карт - назви можуть бути різними (і то не випадково, а зумовлене конкретними умовами роботи), але суть залишається в тому, що результатом роботи управлінця завжди є документ, текст, затверджений депутатами або уповноваженими посадовими особами.

І розробка того тексту, і обговорення з громадою, і оцінка фахівцями районної, обласної ланки, міністерств і відомств - все це піде на порядок ефективніше, як фахівець буде працювати з використанням сайту як свого професійного інструменту.

3. Якість власне сайту

Існує багато підходів до оцінки якості того, що розробник сайту передає замовнику. І видається абсолютно неймовірним, що людина, яка тільки-но робить перші кроки у справі сайтобудування, взагалі зможе зробити щось путяще, не кажучи вже про те, щоб змагатись у цьому відношенні з професіоналами, руками яких в промисловому режимі зроблено сотні, а може й тисячі сайтів.

А ви порівняйте пиріжок від своєї бабусі і калач з хлібзаводу!

Абсолютно слушна аналогія. Зроблене своїми руками і для себе завжди краще пасує, просто нормально і органічно відповідає потребам громади, осмисленим тут і зараз її членами. А замовлення, формування технічного завдання, прийомо-здавальни випробування... І це ми розглядаємо випадок, коли розробник є ідеальним і працює у відповідності до прмислової технології, а як в нього свої внутрішні проблеми?

Так, саморобний сайт буде більш простим. А хіба це гірше для тих, хто буде його читати?

Так, саморобний сайт не буде використовувати найбільш сучасні інформаційні технології. А чи вони додадуть сайту у разі запровадження щось критично важливе?

4. Розвиток

Можна казати про потреби розвитку як продовження питання про якість. А можна й окремо. Суть від того не зміниться: за рік-другий, а може й раніше, обов'язково, абсолютно невідпорно постане питання про зміни наявного сайту. Щось втратить актуальність, щось з'явиться, чого не було раніше - і що? Шукати розробників? Може просто додати те, що виявилось потрібним? І викинути застаріле.

5. Порядок створення сайту

На жаль, існує лише один спосіб, у який сайт органу місцевого самоврядування його персонал може зробити своїми руками. Голова тої громади має повірити у таку перспективу. Домогтись того буде непросто.

Але можливо. Ініціатор (форейтор прогресу або ентузіаст науково-технічного поступу) з числа підлеглих працівників голови має показати приклад. Просто показати (у мінімальному, начерковому варіанті) сайт, що зробив власноруч, і запитати у голови, чому цю роботу не можна розділити між усіма підрозділами відповідно до закріплених за ними напрямків?

6. Соцмережі

Тут Фейсбуку альтернативи нема. Після початку війни українці масово повиходили з російського ВКонтакті. Може емоційно, але з точки зору перспектив використання Фейсбук на всі сто переважає ВКонтакті.

А що сайт без групи (чи груп) - як горілка без сала, то це точно. Сучасні сайти все забезпечення контакту з відвідувачем перенесли у Фейсбук. Так, на сайті (наприклад газети) інколи ще можна побачити коментарі, але це саме поодинокі коментарі, а не повноцінний діалог.

Діалог, дискусія, пошук спільного бачення у розвитку громади - все це група (може сторінка). Сайт накопичує сталу інформацію, група надає можливість її обговорення. З усім світом. Може то зайве, але всі потрібні фахівці від району до Києва можуть бути учасниками розмови - це надзвичайно потужна можливість.

Зрозуміло, нею треба вміти користатись, але вона є, вона завжди поруч. Як власні фахівці нашого органу вміють розмовляти у соцмережах. Це не пов'язано з сайтобудуванням безпосередньо, але дуже, дуже близько за суттю питання. Суть полягає у кваліфікації. Або фахівець в Мережі і зростає щодня, або він затулився у своєму кабінеті (чи шкарлупі) і нічого нового не хоче чути, бачити чи чогось навчатись.

Втім, група без сайту суттєво слабша. Інформація в групі хутко заміщується більш актуальною. Ні, жодна розмова не пропадає, вона тільки вгрузає у старші дати і зникає з поля зору. Сайт з потрібною інформацією завжди під рукою.

От і все, мабуть.

А, так а як же навчитись ті сайти робити? Та дуже просто, крок за кроком.

Навчальний курс з сайтобудування:  https://drive.google.com/file/d/0BxXYRfo_CqawVkdJZVhfRTJ2WFk/view?usp=docslist_api

А як щось не вийде, не получиться? А що саме? Конкретне запитання - конкретна відповідь, так працює Мережа. Коли людина працює.